Ответ:Через деякий час багато чого змінилося в житті героїв казки "Пані Метелиця".

Отже, стара пані нагородила пасербицю за працелюбність і чесність золотом. Дівчина була доброю, милосердною. Адже вона безкорисно допомогла і печі, і яблуньці. А тепер, коли дівчина стала багатою, вирішила допомогти бідним людям.

У народі говорять, що найбільше багатство людини не золото, а здоров'я. От і вирішила пасербиця допомогти людям, зробити їх щасливішими. Вона відкрила лікарні для бідних людей.

Не забула дівчина і про своїх знайомих — яблуньку і піч. Під час заметілі вона звернулася до пані Метелиці і попросила віддати їй яблуньку і піч. "Нехай вони не страждають, а приносять радість і собі, і людям", — сказала дівчина. Ось так і розташували піч у лікарні, а чарівну яблуньку посадили у лікарняному садочку.

Дякували дівчині і дорослі, і малі. Слава пішла про її доброту навкруги. А через деякий час вона зустрілася з шляхетним юнаком. Щиро покохали вони один одного, а невдовзі і одружилися.

Гуляє, дзвенить весілля, а знайомий півень зі своєї цямрини співає:

Кукуріку, кукуріку!

Молодим щастя до віку!

А мачуха зі своєю донькою-смолянкою аж зубами скреготіли від і заздрощів. І чим більше заздрили, тим більше чорніли, чорніли... Аж поки не перетворилися на дві вуглини