Дитина починає самостійно діяти (наприклад, стояти, ходити, дертися, вмиватися, одягатися, їсти). Ідентичність дитини на цій стадії може бути позначена формулою: «Я сам» і «Я – те, що я можу». Розумна дозволеність сприяє становленню автономії дитини. У разі постійної гіперопіки або ж, навпаки, коли батьки очікують від дитини занадто багато з того, що лежить за межами її можливостей, у неї виникає сумнів і невпевненість у собі, слабка сила волі. Юність – найважливіший період в психосоціальному розвитку людини. Вже не дитина, але ще й не дорослий, підліток стикається з новими соціальними ролями і пов'язаними з ними вимогами. Він оцінюють світ і ставлення до нього, здійснюють стихійний пошук нових відповідей на важливі питання: «Хто я?», «Ким я хочу стати?». Підлітки відчувають пронизливе почуття своєї непотрібності, душевного розладу і безцільності, іноді кидаються у бік «негативної» ідентичності, делінквентної (відхиленої від норми) поведінки. Криза ідентичності, або рольова сплутаність, призводить до нездатності вибрати кар'єру або продовжити освіту, іноді до сумнівів у власній статевій ідентичності. Позитивна якість, пов'язана з успішним виходом з кризи періоду юності, – це здатність зробити свій вибір, знайти свій шлях у житті і залишатися вірним взятим на себе зобов'язанням, прийняти суспільні підвалини і дотримуватися їх. На початок середнього віку доводиться так звана «криза середнього віку» (або «криза середини життя»), що обумовлена втратою сенсу життя як особистісних досягнень, усвідомленням кінцевості життя і неможливості почати її знову. Методом подолання кризи може бути перемикання з власних потреб на суспільні і здобуття нового сенсу життя в служінні суспільству і майбутнім поколінням. Фізиологічно середній вік характеризується очевидним виявленням ознак старіння: шкіра втрачає пружність, волосся сивіє, зменшується зріст, можливі значні зміни ваги і співвідношення м'язів і жирових відкладень. З віком також знижується фертильність. Однак серед людей, що ведуть різний спосіб життя, може зустрічатись значна відмінність фізіологічного стану.
Дитина починає самостійно діяти (наприклад, стояти, ходити, дертися, вмиватися, одягатися, їсти). Ідентичність дитини на цій стадії може бути позначена формулою: «Я сам» і «Я – те, що я можу». Розумна дозволеність сприяє становленню автономії дитини. У разі постійної гіперопіки або ж, навпаки, коли батьки очікують від дитини занадто багато з того, що лежить за межами її можливостей, у неї виникає сумнів і невпевненість у собі, слабка сила волі.
Юність – найважливіший період в психосоціальному розвитку людини. Вже не дитина, але ще й не дорослий, підліток стикається з новими соціальними ролями і пов'язаними з ними вимогами. Він оцінюють світ і ставлення до нього, здійснюють стихійний пошук нових відповідей на важливі питання: «Хто я?», «Ким я хочу стати?». Підлітки відчувають пронизливе почуття своєї непотрібності, душевного розладу і безцільності, іноді кидаються у бік «негативної» ідентичності, делінквентної (відхиленої від норми) поведінки. Криза ідентичності, або рольова сплутаність, призводить до нездатності вибрати кар'єру або продовжити освіту, іноді до сумнівів у власній статевій ідентичності. Позитивна якість, пов'язана з успішним виходом з кризи періоду юності, – це здатність зробити свій вибір, знайти свій шлях у житті і залишатися вірним взятим на себе зобов'язанням, прийняти суспільні підвалини і дотримуватися їх.
На початок середнього віку доводиться так звана «криза середнього віку» (або «криза середини життя»), що обумовлена втратою сенсу життя як особистісних досягнень, усвідомленням кінцевості життя і неможливості почати її знову. Методом подолання кризи може бути перемикання з власних потреб на суспільні і здобуття нового сенсу життя в служінні суспільству і майбутнім поколінням. Фізиологічно середній вік характеризується очевидним виявленням ознак старіння: шкіра втрачає пружність, волосся сивіє, зменшується зріст, можливі значні зміни ваги і співвідношення м'язів і жирових відкладень. З віком також знижується фертильність. Однак серед людей, що ведуть різний спосіб життя, може зустрічатись значна відмінність фізіологічного стану.